Я, Зінченко Оксана Василівна, почала працювати в Новоселівській семирічній школі з 1955 року по 1985 рік. До 1968 року читала російську мову,  німецьку мову, а з 1970 року до 1985 – українську мову та літературу.

       Дуже добре  пам’ятаю учительку української мови Борщевську К.Н. Вона тоді читала українську мову та літературу. Дуже любили її учні. Це людина щедрої  душі, турботлива, лагідна,  щедра, уважна, дуже старанна в роботі. Крім міцних знань зі свого предмета, велику увагу приділяла вихованню молодого покоління. В ті далекі роки вона першою з піонерами школи організувала пошукову роботу «Червоні слідопити». Пам’ятаю, коли відзначали 24-ті роковини Великої Перемоги, в будинок культури з’їхалися гості, рідні бійців, які загинули в 1943 році, звільняючи село Новоселівку. Були налагоджені міцні зв’язки з дружиною капітана Дубровіна -  Іраїдою Павлівною. Піонери відшукали рідних Івана Миколайовича Баранова, рідні лише через 2 роки дізналися,  де похований їхній батько. Відшукали дружину Раїсу Абрамівну Новосьолову,   чоловік  якої  теж похований у нашому селі. Пізніше продовжили роботу червоних слідопитів  вчителі Зінченко О.В., Шамрай О.М. Слідопити відшукали ще багато рідних та близьких воїнів, загиблих  в нашому селі.

       В 1977 році драматичний колектив відзначав своє 30-ти річчя, яким керувала вчителька Борщевська К.Н.

       Вільного часу не було у вчителів. Готувалися до самоосвіти, лекційної  роботи, до атестації і багато іншого.

       З 1950 по 1983р.р. я була членом товариства «Знання» та її секретарем з 1967 по 1983 рік. На протязі 15-ти років була головою профкому школи,  керівником ЮДПД. Неодноразово нагороджувалася цінними подарунками і путівками в санаторій на Кавказ, а 1983 році -  в місто Батумі. Нагороджувалася за профспілкову роботу путівками до  Москви, Полтави та  в Латвійську республіку.

     Працювала при таких директорах: Тихоновський Іван Тимофійович, Борщевський Олексій Митрофанович, Шамрай Петро Кузьмич.

     Нагороджена почесною грамотою Міністерства освіти (до 60-ти річчя утворення СРСР  у 1982 році). У 1977 році  - Грамота учасника хорового колективу колгоспу ім.Шевченка. Була депутатом сільської ради 20 і 21 скликання. З 1985 року – завідуюча краєзнавчим музеєм, де   працювала до 2005 року.

    Стаж педагогічної  роботи -  42 роки 11 місяців 13 днів.

     Хочеться відмітити майстрів педагогічної справи, якими були Борщевський О.М., Шамрай О.М., Сахно М.Д., Борщевська К.Н., Черкун О.М., Мацюця Ф.О. та багато інших.

     Багато хорошого можна сказати за Шамрай Ольгу Миколаївну. Вона велику увагу приділяла наступності в навчанні, на кожному її уроці новий матеріал органічно поєднувався з попереднім. Учні  працювали з підручником і водночас міркували, робили самостійно висновки, а за відповідь одержували об’єктивні оцінки.

     Хороший вчитель математики Борщевський О.М.. Він був надзвичайно працьовитий, сумлінний, принциповий, - саме  так  про нього відгукувалися  батьки учнів, колеги.

     В школі працювала група продовженого дня, вихователем якої була Чуприна О.Ф.. Вона завжди старанно готувалась до виховних бесід , за що учні були їй вдячні.

      Добре проводилася піонерська робота. Кожен піонерський загін проводив збори, була налагоджена переписка з рідними тих, хто загинув у війну на території нашого села.