 |
| Статистика
 | |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
 |
|
 | |  |
| Головна » 2013 » Лютий » 18 » ІСТОРІЯ НОВОСЕЛІВСЬКОЇ ШКОЛИ
14:00 ІСТОРІЯ НОВОСЕЛІВСЬКОЇ ШКОЛИ |
В Новоселівську восьмирічну
школу ми прибули в серпні 1963 року. Чоловік, Шамрай Петро Кузьмич, був
учителем історії і Основ Радянської держави і права. Я, Шамрай Ольга Миколаївна
– вчитель російської мови та літератури.
В цій же школі ми працювали до
виходу на пенсію. Уже через рік чоловіка призначили завучем школи, а потім 24
роки він працював директором школи. На роботу нас прийняв зав. райво Біблік
Ілля Зельманович.
32 роки роботи в школі пройшли
так швидко, що інколи навіть не віриться, що це дійсно так. Педагогічний
колектив школи очолював тоді досвідчений керівник, учитель-математик,
Борщевський Олексій Митрофанович.
Як директор Олексій
Митрофанович був справжньою людиною. Любив точність, пунктуальність,
акуратність. В школі був дружній колектив однодумців. Ми жили школою, її
інтересами. Ішли на роботу вранці і приходили практично ввечері. Дуже багато
працювали додатково зі слабкими в навчанні учнями.
Творчо працювала молода вожата
Глумова О.Ф.
Добрим словом хочеться згадати
голів колгоспу, з якими школа тісно співпрацювала. В усі періоди, коли була
потрібна допомога школи, учителі разом з учнями виходили на роботу в колгосп.
З перших років роботи на посаді
директора Шамрай Петро Кузьмич наполегливо домагався будівництва нової школи,
адже до цього шкільних приміщень було 4. Він виступав на загальних зборах
колгоспників, переконував в необхідності будівництва, на засіданнях правління
колгоспу ім.Шевченка.
Не швидко все зробилося. Але, прорахувавши всі
свої можливості, фінансові витрати, нарешті питання про будівництво було
вирішено позитивно: школі бути! За рахунок колгоспу була зроблена проектна
документація, і з неабияким ентузіазмом Михайло Михайлович Переяславець
розгорнув діяльність по будівництву. Школа підростала, посильну допомогу,
особливо на завершальному етапі, надавали і старші школярі: вони носили і
засипали землею майбутні класи, допомагали будівельникам в інших роботах. Всім
хотілося хоч рік – два повчитися в новій школі.
Завідуючий райво Кайдаш Іван
Юхимович постійно тримав на контролі будівництво. Оперативно повідомляв, коли
треба було їхати на базу по меблі. Транспорт виділявся зразу ж, і ми завозили
меблі: першими були учнівські столи з металевою основою ніжно- голубого кольору.
Школа відкрилася 1 вересня 1974
року, цей день чекали всі, і малі, і великі. І коли напередодні був даний клич
прикрасити школу, цей порив людських сердець можна було оцінити, тільки
побачивши його.
На вчорашній будівельний
майданчик завезли землю і всі діти та вчителі до самого вечора садили квіти. А
1 вересня нова школа потопала в розмаїтті айстр і майорів, хризантем і петунії.
Це була радість здійсненої мрії.
Продовжуючи традицію,
започатковану Переяславцем М.М., нинішній директор агрофірми Чуприна І.М.
багато робить для того, щоб школа виглядала по-сучасному, красивою. Він
постійно піклується про поповнення матеріальної бази школи, бо розуміє, що без
вкладень в освіту ні село, ні держава не має майбутнього.
В селі проводилася значна
політико-виховна і культурно-масова робота. Діяло Товариство «Знання», головою
якого був Шамрай П.К. Більшість вчителів була учасниками гуртків художньої
самодіяльності сільського Будинку культури. Пам’ятаю, організовували і хор,
художнім керівником був вчитель біології і хімії Корнієнко Володимир Микитович.
В школі виключно велика увага
приділялась військово-патріотичному вихованню учнів. Цьому сприяла робота
краєзнавчого музею, діяльність червоних слідопитів і інші заходи . Незабутнє
враження залишила операція «Світанок». Рано – вранці 9 Травня по всьому селу
школярі вітають ветеранів зі святом Перемоги, а до будинків вдів прикріплювали
червону зірку.
Традицією довгих років школи та
села були автопробіги по місцях боїв за звільнення наших сіл.
Згадую, як майстерно, як для
учениці, вела екскурсії в шкільному музеї Лариса Люстрова,як уміла змістовно
організовувати дозвілля в літньому таборі праці і відпочинку Рая Маленька, як
цікаво завжди проводила шкільні «Зірниці» .
Найстаршими по стажу серед
когорти молодих педагогів школи є Максимова Н.М. та Чуприна О.Ф. . З ними я працювала довгі роки і скажу свої думки
про них. Це вчителі високої професійної майстерності. Вони вірно і самовіддано
служать улюбленій справі. Завжди були взірцями для наслідування.
Змістовну позакласну роботу
проводила Олександра Федорівна. Пам’ятаю цікаві тижні знань з предмету, виступи
на шкільних лінійках. Багато робила вона і для естетичного виховання учнів
школи.
Дуже добре, що такі педагоги і
сьогодні залишаються в строю. З ними надійніше, затишніше. Здоров’я і щастя
вам, дорогі колеги!
В 80-90 роки школа поповнилася
новими кадрами. Поряд з досвідченими
педагогами було багато молодих, які творчо впроваджували нові методики,
продовжували те хороше, що було раніше. Дякуючи праці вчителів Максимової Н.М.,
Чуприни О.Ф., Дігтяр Т.Г., Акіменко Т.М., Голик З.М., Климович Н.П., Шамраю
С.П., Шамрай Л.П., наша школа завжди була на хорошому рахунку в районі,
випускників щколи з охотою брали в учбові заклади, а в списках правопорушників
дитячої кімнати міліції новоселівських школярів не було.
|
|
Переглядів: 693 |
Додав: ka90
| Рейтинг: 0.0/0 |
| |
 | |  |
|
|
| Календар
| |
| « Лютий 2013 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | | 1 | 2 | 3 | | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | | 25 | 26 | 27 | 28 |
|
|
|
